Минуло 125 років од народжіня Николая Бескида


       

 






         Русиньске културно-освітне общество А. Духновіча в Пряшові в сполупрацї із Словеньсков асоціаціов русиньскых орґанізацій, Музеём русиньской културы і Містнов орґанізаціов Русиньской оброды в Пряшові зорґанізовало 13. децембра 2008 научный семінарь з нагоды спомянутых роковин вызначного русиньского історіка, літературознателя – Др. Николая Бескида (29. 6. 1883 – 10. 12. 1947). Знаме го як автора історічных робот Карпатская Русь, Карпаторусская древность, Карпаторусская правда с семью картами, Історія Пряшевской ґреко-католической епархії, писав о Духновічови (Духновичъ и его поэзия, Духновичи), Попрадови (Поэзия Попрадова, Юлій І. Ставровскій Попрадовъ), зложыв Словарь мадярско-русский, написав ряд творів з жывота Русинів. Семінарь із міджінароднов участёв свідчів о тім, же ёго творчость неперестанно є в центрї увагы русиніс-тів як на Словакії, так і за єй граніцями. 

             Участників семінаря привітав председа Русиньского културно-освітного общества А. Духновіча в Пряшові Мґр. Гавриїл Бескид, а то окреме ПеадДр. Франтїшка Данцака, віцеканцеларя Пряшівской ґрекокатолицькой метрополії, ПгДр. Ольґу Ґлосікову, др. н., директорку Музею русиньской културы, в просторах котрых быв семінарь, і цінного гостя з Мадярщіны – Др. Тібора Міклоша Поповіча, к. н.

Послїднёго з них Г. Бескид представив окреме, а то нелем зато, же у р. 2008 ославив свою сїмдесятку, але і зато, же він много зробив про пропаґацію Николая Бескида в Мадярщінї, як і цілой бескидіады в Болдоґкеваралї, Абауйсантові, в містах, якы суть споєны з менами Бескидів. Він оцінив ёго дїятельство в процесї возроджіня Русинів у Мадярщінї. Т. М. Поповіч стояв при зродї Русиньского научного інштітуту в Мадярщінї, културно-освітного общества „Будителї“, зорґанізовав много научных семінарїв, акцій, якы были присвячены А. Духновічови, А. Павловічови, А. Кралицькому, Йосифови Ґаґанцёви, Емілови Кубекови, але і П. Р. Маґочіёви і іншым. (Юбілант быв обдарованый квітками і скромным подарунком і притомны му заспівали На многая лїта).

           Сам Т. М. Поповіч детално поінформовав о роботї і актівітах русиньского общества „Будителї“ в Будапештї, якого є председом. У своїм выступі аналізовав окремы етапы свого жывота, рокы штудій на Ломоносововій універзітї в Москві, де досягнув тітул доктора ґеоґрафії і історії, проблематічны і тяжкы зачаткы по скінчіню высокошкольскых штудій у бывшім СССР в Закарпатьскій области, скады є родом. По роспадї СССР ся актівно запоїв до возродного процесу Русинів у Мадярщінї, якому зістав вірный доднесь. Окреме го ословила тема бескидіады, о чім з почливостёв росповів притомным.
         З актуалнов темов на семінарї выступив Мґр. Петро Крайняк, мол., якый ся занимав зачатками Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії і оцінков єй вызнамных особностей подля історічных робот Николая Бескида. У своїм выступ-лїню говорив о прічінах роздїлїня Мукачевской єпархії. Як повів, же молодша сестра Мукачевской єпархії мала подля цілей тогдышнїх владных кругів нарушыти народну святыню, але, дякуючі такым особностям як Й. Ґаґанець, І. Валій, пізнїше П. Ґойдіч не подарило ся нарушыти інтересы як церькви, так ани народа. Высока оцінка была дана нашым будителям Духновічови, Павловічови, Добряньскому, якы дбали на інтересы церькви і народа. 

         Як выплинуло із семінаря, думкы Николая Бескида все суть актуалны. І хоць минуло125 років од ёго народжіня, все ся мож вертати к ёго творам, черьпати силу, енерґію про наше русиньске дїло, церьковный обряд і русиньску ідентіту. З того боку семінарь сповнив свій ціль.

М. МАЛЬЦОВСКА

Комментарии

Популярные сообщения